Іллінська ікона Божої Матері знаходиться на другій колоні правого нефа і є копією чудотворного образу, написаного ченцем Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря Геннадієм (в миру Григорій Дубенський) в 1658 році. Дата святкування – 16 квітень ст.ст. / 29 квітня н.ст.
У 1662 році відбулася знаменна подія: на протязі 8 днів Іллінська Богоматір плакала.
«В царство пресветлого Государя, царя и великого князя Алексея Михайловича всея Великия и Малыя и Белыя России Самодержца, содержащу престол архиерейства в Чернигове Преосвященному Господину отцу Лазарю Барановичу, православному архиепископу Черниговскому, Новгородскому и всего севера, в лето от Рождества Христова 1662, месяца апреля, в монастыру Ильинском, при игумене того ж монастыря отцу Зосиме образ Пречистой и Преблагословенной Девы Марии в церкви от 16 числа до 24 плакал. На сие чудо все люди города Чернигова с многим ужасом смотреша».
Літописець Самойло Величко додає:
«Плакате тогда Пресв. Дева жалующи православных христиан, верных Сына своего рабов, яко чрез невзгоду, разорение и междоусобие едини уже смертоносным оружием доканчишася, другие от отчизны в плен отведошася, третьи имеяхуотведенибыти, а четвертым предлежаша в отчизни главы положите, за предводительством неистовившихся тогда властолюбивых и к междоусобию готовившихся вождов своих».
Незабаром послідувала навала татар на Чернігів. Отримавши вночі звістку про напад, ченці негайно зібралися у церкві і помолившись, сховалися в печері прп. Антонія. Опівночі татари увірвалися в монастир. Вони розорили все, що знайшли в ньому, не пощадив навіть і церкви монастирської. Всі ікони храму були перекинуті або знищені. Неушкодженою залишилася тільки чудотворна ікона Богоматері. Цариця Небесна не допустила варварів осквернити Свій образ
«Якожебо иногда за Иелисея пророка, тако и здепаганов поразил Господь Бог слепотою, да душевными слепы суще очима, и телесными неузрят иконы Матери Божия, на ню же мы взирающие, яко истинную самую зрим Богородицу. Восприти им сила Божия, да недостойными руками не коснуться киота мысленного: яко одушевленному Божию киоту да не коснется никакоже рука неверных. Неточию же не прикоснушеся иконе, но ни пещеру внийти к крыющимся в ней инокам можаху, аще и многащипокуша-хуся с возженною лучиною и обнаженными мечи, обаче яки неким отреваеми и изгоними, вспять возвращахуся. Сила то Пречистой Девы защищающая иноков, сароцином входа в пещеру возбрани».
– писав у своїй книзі свт. Димитрій Ростовський. Іллінська ікона Богоматері прославилася багатьма іншими чудесами. Від неї отримували зцілення розслаблені, розбиті паралічем, сліпі, біснуваті та інші. Закінчуючи свою книгу «Руно орошенне», святитель Димитрій говорить: «Кінець книжки, але не чудесам Пресвятої Богородиці, хто бо я ізчесті може?».
Іллінської ікони Божої Матері присвячували свої вірші «розсудливі Малоросійські поети». Одним з пер¬вих серед них був свт. Іоанн Максимович:
«В монастыру Ильинском словущом
При игумене Зосиме там сущом
Отцу; житием ангелоподобну, Богоугодну.
В тысящном шестьсот шестьдесятом году
Втором, егда Бог Сын человечу роду
Явился во плоты, беззаконий деля
В числах апреля.
Образ Пречистой Марии Девицы
В церкве явственно чрез дней осмелезивый.
Аки бы живой.
На сей чуд мнозилюдиесмотряху,
Из Чернигова града прихождаху,
Марии слезы слезьми утоляли,
К ней припадали».
Коли на прикінці XVIII століття вирішено було створити університет на базі Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря, чудотворний образ Іллінської Богородиці в срібному визолоченому кивоті, з срібним вінцем, обсипаний дорогоцінним камінням, 28 листопада 1786 року перенесли до Єлецького монастиря і помістили і в Успенському соборі. Однак відкриття університету в Чернігові, так і не послідувало. 18 квітня 1794 року чудотворну ікону Іллінської Божої Матері знову перенесли з Єлецької обителі в Іллінський монастир. Копії цієї ікони розійшлися по іншим чернечим обителям. Деякі з них, наприклад, ікона Іллінської Богородиці в Гефсиманському скиті Троїце-Сергієвої Лаври, прославилися багатьма чудесами, за що особливо шанувалися прочанами.
Старі черниці, які знали преподобного Лаврентія Чернігівського при житті, стверджують, що знаходиться нині в Єлецькому монастирі Іллінська ікона є не копією древнього чудотворного образу, а оригіналом. Батюшка говорив, що саме ця ікона з’явилася йому у сні (в житті до того він її не бачив).
Після закриття Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря в 1962 році святий образ зберігався у черниці Агнії (+1996 г.), яка і передала його до знову відкритого Єлецького монастиря. В кінці 1996 року Іллінська ікона була відреставрована художником-реставратором Раїсою Михайлівною Боголюб. У Єлецькій обителі зберігається інший, менших розмірів, список з чудотворного образу Іллінської Богоматері в срібному окладі. Ікона ця знаходилася в Єлецькому монастирі до його закриття. Потім (до 1988 року) вона зберігалася у однієї Київської черниці, яка перед своєю кончиною передала її наміснику Києво-Печерської Лаври єпископу Іонафану. У 1994 році, з благословення намісника Києво-Печерської Лаври ігумена Ахілли, ікона була повернута до Єлецкої обителі.
Тропарь, глас 5:
Пречистая Владычице Богородице,/ упование всех христиан,/ понеже инаго упования не имамы разве Тебе,/ Всенепорочная Владычице моя, Госпоже Богородице,/ Матери Христа Бога моего./ Темже помилуй и избави мя от всех зол моих/ и умоли Милостиваго Сына Своего и Бога моего,/ да помилует окаянную душу мою,/ и да избавит мя от вечныя муки, и сподобит мя Царствия Своего.
Молитва
О, Пресвятая Госпоже, Владычице моя Богородице, небесная Царице, спаси и помилуй мя, грешнаго раба Твоего, от напрасныя клеветы, от всякия беды и напасти и внезапныя смерти. Помилуй мя в дневных часех, и утренних, и вечерних, и во всякое время сохрани мя: стояща, седяща соблюди, и на всяком пути ходяща, и в нощных часех спяща снабди, покрый и заступи. Защити мя, Владычице Богородице, от всех враг моих, видимых и невидимых, и от всякаго злаго обстояния. На всяком месте и на всякое время буди ми, Мати Преблагая, необоримая стена и крепкое заступление. О, Пресвятая Госпоже Владычице Дево Богородице, приими недостойную молитву мою и сохрани мя от напрасныя смерти, и даруй ми прежде конца покаяние. Пресвятая Богородице, спаси нас. Ты мне хранительница жизни всей явися, Пречистая! Ты мене избави от бесов в час смерти! Ты и по смерти упокой! Под Твою милость прибегаем, Богородице Дево, молений наших не презри в скорбех, но от бед избави нас, едина чистая и благословенная. Пресвятая Богородице, спаси нас. Аминь.
